Форум » Политика » Политика "бандеровская" (продолжение) » Ответить
Политика "бандеровская" (продолжение)
admin: Обсуждают сторонники майдановской политики. . . ======================= архив = http://leva122.myqip.ru/?1-20-0-00000015-000-0-0-1406203766
alfa-laval: Кто подскажет зачем убрали закон о наказании о пропоганде фашизма. Или это фейк. Закон такой был но куда он делся?
koren: alfa-laval пишет: Кто подскажет зачем убрали закон о наказании о пропоганде фашизма. Или это фейк. Закон такой был но куда он делся? Ссылку в студию
талибан: Тоже интересно. Слышал про это но это было сразу как прошел шабаш и рада голосовала под прессом.
koren: alfa-laval пишет: Кто подскажет зачем убрали закон о наказании о пропоганде фашизма. Или это фейк. в гугле забанили? Стаття 436-1. Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму, пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників пока еще не убрали, но как видно легче поверить на слово чем поискать талибан пишет: Тоже интересно. Слышал про это но это было сразу как прошел шабаш и рада голосовала под прессом.
T@R@NTINO: alfa-laval , Останній етап проходження: Повернуто з підписом від Президента (18.01.2014) На официальном правительственном портале можно посмотреть какие изменения инициировал Симоненко. Яворівський подавав. Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо скасування норми про відповідальність за висловлення власної думки стосовно заперечення чи виправдання злочинів фашизму Останній етап проходження: Проект відкликано (18.03.2014) А вы кого-то привлечь хотите или публично оправдать фашизм? ))) И на фэйк это совсем не похоже.... Обычные российские новости.
alfa-laval: Ну какие-то дебилы хотели скасуваты
Мишка Одессит: А шо,у нас где то пропоганда фашизма идёт в стране.что то не замечал ни где? Ни свастик,ни фашистских флагов. А вот жизненный прикол,люблю иногда повоевать в WAR Tunder и частенько замечаю,на фашистских самолётах со свастикой НИКи с окончанием RUS
pronya: Сучасне прочитання Слова о полку Ігоревім Учора перечитав “Слово о Полку Ігоревім”: я навіть не уявляв наскільки це сучасний текст — http://litopys.org.ua/slovo67/sl.htm Ось передісторія подій (http://ukr-lit.ucoz.ua/index/roz). Київський уряд проводить антитерористичну операцію проти половецьких терористів на Донбасі. За 2 роки до цього, у 1183 році, президент України Святослав Всеволодович провів успішний похід, в якому взяли участь його кращі 11 добровольчих батальйонів з їхніми комбатами; у результаті було звільнено від терористів велику територію, захоплено в полон одного з ватажків терористів – хана Кобяка із 16-ма іншими командирами терористів нижчого рангу, і головне – створено стійку і узгоджену систему оборони українських земель силами батальйонів територіальної оборони від систематичних набігів терористів з Донбасу. Але комбат Ігор Святославович з його батальйоном “Новгород-Сіверський” не взяв участь у тому поході. В тому ж 1183 році його добровольчий батальйон успішно діяв проти терористів окремо від регулярних частин перзидента Святослава. Тепер сюжет. Через 2 роки, у 1185 році, комбат Ігор вирішує провести новий рейд зі своїм батальйоном проти донецьких терористів. До нього приєднався його побратим комбат “Буй-Тур” Всеволод Святославович з його батальйоном курських добровольців. Але побратими знову не узгодили свої дії з президентом Святославом Всеволодовичем та регулярними частинами української армії, що в результаті і призвело до трагедії. Проте патріотизм і високий бойовий дух Ігоря – який хотів шоломом напитися води з Дону і переломити списа край поля половецького – ні в кого в Україні не викликає сумнівів, всім зрозуміло, що ця людина не піде на ніякі переговори з терористами: «Хощý бо, — речé, — кóпіе приломи́ти конéць пóля Половéцкаго; съ вáми, рýсици, хощý главý свою̀ приложи́ти, а лю̀бо испи́ти шéломомь Дóну!» … “И́горь къ Дóну вóи ведéтъ! Ужè бо бЂ́ды егò пасéтъ пти́ць по дубію́, вл́ъци грозý въсрóжатъ по ярýгамъ, орли́ клéктомъ на кóсти эвЂ́ри зовýть, лиси́ци брéшутъ на чрълéныя щиты́.” Отже, 23 квітня 1185 року батальйон територіальної оборони “Новгород Сіверський” на чолі з Ігорем вирушає з місць постійного базування, і на шляху слідування в зону АТО з’єднується з добровольчим батальйоном “Буй-Тура”. Далі події розвиваються драматично. На початку травня об’єднані батальйони заглиблюються у територію контрольовану терористами. 10 травня вони розгромили авангард основних сил терористів Кончака і Гзака, знищили декілька блокпостів (веж) терористів і продовжили звільнення території в басейні річки Айдар поблизу сучасного Старобільська. Але 12 травня, коли підійшли основні сили терористів, добровольчі батальйони потрапили в оточення біля річки Каяли. Ворог безперервно обстрілював їх градом стріл. Не витримали легкоозброєнні ковуї і без наказу залишили свої позиції (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%) . Ігор Святославович з частиною дружинників намагався їх повернути, в результаті відірвався від розташування своїх основних сил і потрапив у полон. Буй-Тур з рештою сил батальйонів намагався організувати оборону – утворивши стіну з щитів біля озера, але воїни не могли довго захищатися від обстрілу. Українськи частини трималися три дні, але сили були не рівні, і багато воїнів загинули, решта з “Буй-Туром” Всеволодом потрапили в полон. Звістка про поразку і полон Ігоря доходить до Путивля, де перебуває дружина Ігоря – Єфросинія Ярославна. Вона виходить на міську браму Путивля і голосить, просячи у вітру, Дніпра, сонця повернути її чоловіка додому живим. При цьому присутні представники місцевих засобів масової інформації, такі як лірники, що згодом залишили записи про плач Ярославни у поетичній формі. Поразка батальйону “Новгород-Сіверський” і взяття в полон комбата Ігоря Святославича мала дуже серйозні наслідки в оперативно-тактичному плані. Було порушено систему оборони українських земель, де на напрямку Путивль-Новгород Сіверський утворився незахищений коридор. Цим відразу скористалися терористи і вторглися в Україну у двох напрямках: Гзак почав спустошувати сіверські землі, терористи захопили і спалали місто Римів. Війська Кончака вторглися на Київшину і обложили Переяслав, мешканці якого на чолі з комбатом батальйону територіальної оборони Володимиром Глібовичем організували оборону міста в оточенні. У цей час президент і верховний головнокомандувач Святослав Всеволодович проводить термінову нараду з силовиками про те, як діяти такій в критичній ситуації. Розроблено план опору, що в результаті виявився дуже ефективним. Вирішено, що його сини Олег і Влолодимир особисто очолюють підрозділи, що послані у Курськ і Путивль для відновлення системи оборони українських земель. Сам Святослав Всеволодович з головними силами армії з’єднується з комбатом Рюриком, і форсує Дніпро, щоб іти на допомогу обложеному Переяславу. Почувши про висунення військ, Кончак і Гзак під загрозою зіткнення з регулярними частинами української армії на чолі з самим Святославом і його синами спішно зняли облогу і відійшли з тимчасово окупованих українських територій на свої “зимівники” на Донбасі. Ігор тим часом перебуває в полоні у донецьких терористів, де знайомиться з половцем Овлуром, якому остогидла ідеологія і діяльність терористів, і який хоче втекти з Донбасу в Україну. Овлур вмовляє Ігоря Святославовича тікати разом і допомагає готувати втечу. Одного вечора, коли терористи-охоронці напилися кумису і п’яні поснули, Ігор разом з Овлуром тікають; далі вони добираються 11 днів до міста Дінця, що контролюється ЗСУ, а звідти Ігор вирушає до свого міста – Новгорода-Сіверського. Люди в Україні і також президент Святослав Всеволодович надзвичайно радіють щасливому поверненню героя АТО з полону терористів, не зважаючи на те, що відсутність військової дисципліни у комбата Ігоря Святославича ледь не призвела до катастрофи, для подолання якої президентові довелося задіювати основні резерви регулярної української армії. У серпні 1185 року на честь повернення комбата Ігоря Святославича президент Святослав Всеволодович влаштовує урочистий прийом в адміністрації президента у Києві – на який запрошено командирів військових з’єднань а також ЗМІ. Ігор урочисто прибуває в Київ і йде спочатку до церкви, тоді на прийом до президента. Згідно з припущенням Леоніда Махновця, саме на цьому прийомі вперше виконується “Слово о полку Ігоревім” і лунає заклик до комбатів добровольчих і територіальних батальйонів об’єднатися та краще координувати свої антитерористичні дії – особливо перед загрозою вторгнення в Україну більш сильного ворога в майбутньому. Президент Святослав Всеволодович виголошує свою знамениту промову, яку згодом названо “Золотим словом Святослава”, в якій наголошується що незважаючи на безсумнівну хоробрість добровольчих батальйонів і їхніх комадирів, нашим військам ще бракує дисципліни, злагодженості та координації дій. Промова починається так: “Тогдá вели́кій Святъслáвъ изрони́ злáто слóво, с слезáми смЂ́шено, и речé: «О моя̀ сыновчя́, И́горю и Всéволоде! Рáно естà началá Половéцкую зéмлю мечи́ цвЂли́ти, а себЂ́ слáвы искáти…”
T@R@NTINO: alfa-laval , вот что хотели сделать. pronya пишет: ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо скасування норми про відповідальність за висловлення власної думки стосовно заперечення чи виправдання злочинів фашизму" 1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту Законопроектом "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо скасування норми про відповідальність за висловлення власної думки стосовно заперечення чи виправдання злочинів фашизму" передбачається скасувати статтю 4361 Кримінального кодексу України (ККУ) щодо публічного заперечення чи виправдання злочинів фашизму, пропаганди неонацистської ідеології, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників. Стаття 4361 ККУ спрямована не лише на боротьбу проти патріотів України та проти викладання історії української визвольної боротьби, а також проти людей, які просто наважаться вголос піддати будь-яким сумнівам хоча б частину інформації, яка пов'язана із фашизмом чи неонациською ідеологією Абсурдність статті 4361 ККУ полягає в тому, що в українському законодавстві немає юридичного визначення понять "фашизм" чи "неонацизм", тобто єдиної точки зору на історичні події, пов'язані з боротьбою за незалежність держави у 40-х роках минулого століття. Варто зазначити, що під дію статті 4361 ККУ підпадають також члени Комуністичної партії України, які вважають себе спадкоємцями КПРС, оскільки перед Другою світовою війною Радянський Союз активно співпрацював з німецькими фашистами (чи нацистами). Пакт Молотова-Ріббентропа та спільний парад Вермахту і Радянської армії у Бресті 1939 року були апогеями цього співробітництва. У зв'язку з вищенаведеним, є необхідність скасувати статтю 4361 Кримінального кодексу України. 2. Мета і завдання законопроекту Мета законопроекту - не допустити ідеологічних суперечок між громадянами України, що призводять до посилення суспільної напруги та розколу країни. 3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту Законопроектом передбачається вилучення статті 4361 Кримінального кодексу України. 4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 30, ст. 141). Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25-26, ст. 131). Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів. 5. Фінансово-економічне обґрунтування Реалізація запропонованого проекту Закону України не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. 6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту Прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо скасування норми про відповідальність за висловлення власної думки стосовно заперечення чи виправдання злочинів фашизму" зніме напругу в суспільстві, яка виникла після внесення до Кримінального кодексу України статті 4361. Народний депутат України В. О. Яворівський
талибан: Ну скоро ЗАПАНУЕМО.
pronya: РОССИЯ - "САНИТАР БУДУЩЕГО" Сегодня много говорят о безрадостных перспективах Крыма и Лугандона, попавших под контроль России. Однако эти перспективы обычно рассматриваются «по месту» (т.е. без привязки к широкому пространственно-временному панорамированию). Я же в данном тексте попытался посмотреть на проблему Лугандона как на часть общих процессов, происходящих сегодня в мире. ....статья не совсем к этой теме и название не отображает суть статьи, но и к другим темам она подходит еще меньше...а мысль вообщем интересная
Simchen: pronya Статья одна из многих на эту тему, но последняя часть ( про Россию) явно притянута за уши. Безусловно, мир меняется, и страны т н третьего мира не будут ждать подачек, а попытаются взять все сами. имхо
alfa-laval: Все больше убеждаюсь что сожрут сами себя. С каждым новым майданом будет все хуже. Европа уже отвернулась америка тоже. Резко они это сделать не могут. Но уже поняли.
Simchen: i7oh8r0aifUМеня умиляют истеричные вопли «украинских патриотов» о том, что на Украине нет фашизма. И дело тут даже не в фашистской/нацистской символике, которую носят т.н. «украинские патриоты». Дело в самой сути мышления этих «патриотов». Фашизм это, прежде всего, – особый тип тоталитарного мышления, имеющий чёткую и жёсткую установку на безжалостное подавление/уничтожение всякого, кто думает не так, как приказала думать власть. Сейчас на Украине хватают, избивают, арестовывают и убивают уже не за то, что человек СДЕЛАЛ, а зато, что человек ДУМАЕТ. Это отличительная особенность карательных структур тоталитарного фашистского государства. В качестве примера приведу Херсон. В одном из его изданий опубликован список причин/признаков, по которым Служба безопасности Украины проводит аресты украинских граждан. В частности «Херсонские вести» призывают украинских патриотов «стучать» на тех кто: 1. Уверен в том, что власть в Украине захватили фашисты; 2. Верит российским СМИ; 3. Во всём винит Америку; 4. Носит георгиевскую ленточку; 5. Использует такие термины как «хунта», «майдауны», «русские – наши братья»…; 6. Рассказывает о том, как раньше хорошо было жить; 7. Кричит, что украинские каратели устроили бойню на Донбассе. Ярко, не так ли? Ну, какой же на Украине фашизм, если украинские СМИ печатают «признаки сепаратистов» с призывом к правильным гражданам сдавать СБУ всякого кто им соответствует? Ну, какой же это украинский фашизм, когда за мнение о том, что власть на Украине захватили фашисты можно угодить в подвал СБУ? Ну, какой же это украинский фашизм, когда можно лишиться свободы за то, что ты веришь российским СМИ, критично относишься к действиям США, носишь георгиевскую ленточку, используешь определённые слова, вспоминаешь о хорошей жизни и говоришь о массовых убийствах на Донбассе? Ну что вы! Фашизма на Украине нет! А кто, блядь, не хочет в это верить, будет избит, арестован или казнён! Слава гэроям! i7oh8r0aifU
pronya: допи@делся, неужели не понятно что таких дебилов только на востоке еще может слушают , и то я не уверен click here
полная версия страницы